Національно-патріотичне виховання

«Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується». (В. О. Сухомлинський). 


  6 ГРУДНЯ - це свято пам'яті тисяч відважних воїнів, які віддали свої життя за незалежність, волю, суверенність та неподільність нашої держави. День Збройних сил України - це насамперед свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу яких наша країна досі лишається суверенною незалежною державою.У Калинівській філії І-ІІ ступенів було організовано та проведено презентацію виховної години з нагоди відзначення Дня Збройних Сил України: «Свято доблесті і мужності», яке підготували педагог-організатор Марційчук М.Ю. та соціальний педагог Леспух Марина Юріївна. Також організовано оформлення в бібліотеці, музеї тематичних виставок літератури, експозицій за темами: «Героїв стежина - від батька до сина», які підготувала бібліотекар школи Фатієва М.В.. Проведено виставку дитячих малюнків, плакатів, стіннівок за темами: «Наша славна армія»(Класні керівники). Проведено спортивні змагання на тему: «Ми - майбутні захисники України", які провела вчитель фізичної культури Крегул Г.М..

День Соборності України 

День 22 січня 1919 року увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Боротьба українського народу за соборність своїх земель - одна з важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас, а одним із головних завдань собору душі є знати і пам'ятати свою історію.Виховання патріотизму молоді - одна з найактуальніших тем сьогодення, бо всі розуміють, що тільки в єдності та згуртованості український народ зможе подолати всі негаразди та труднощі. 21 січня 2022 року в Калинівській філії І-ІІ ступенів відбулися заходи, які пройшли під знаком єднання українського народу та під загальним гаслом «Єдина і неподільна Україна» з використанням історичних паралелей подій, пов'язаних із боротьбою українців за єдність держави у минулому столітті і нинішньою звитягою народу проти експансії на українські землі.В школі педагоги-організатори Марційчук М.Ю., Цьока В.Ю. та учні підготували вірші присвячені політичним та історичним подіям в утворенні і зміцненні української державності, історії та діяльності Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. У шкільній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Україна: Схід і Захід разом».Відзначаючи День Соборності України, ми повинні ще і ще раз врахувати уроки минулого, що переконливо засвідчують необхідність єдності, відмови від внутрішніх конфліктів задля забезпечення територіальної, економічної, політичної та духовної цілісності України. Ідеї соборності, єдності батьківських земель, незалежності й державного суверенітету зміцнюють нашу віру у свою спроможність бути господарями власної землі та здатність забезпечити достойне життя кожного громадянина України. Єдність українців, незалежно від регіону їх проживання - на Заході чи Сході, на Півдні чи на Півночі або у Центрі України - це сила українців. Тільки коли ми об'єднані - ми можемо протистояти будь-якому ворогові: внутрішньому чи зовнішньому.

ГЕРОЇ КРУТ

29 січня Україна відзначає визначний бій під Крутами. В історії ця битва є зразком військового мистецтва. Вона це - символ нескореного духу нашої нації. У Калинівській філії І-ІІ ступенів учні підготували віршоване відеозвернення до Дня пам'яті героїв Крут під керівництвом вчителя історії Куцин Г.В., педагогів-організаторів Марційчук М.Ю. та Цьока В.Ю..Учні перенесли усіх присутніх у ті важкі хвилини бою, коли 300 йшло проти тисячі.Під Крутами сльози, зітхання тяжке..І як же так сталось, здатний хто на таке?Стало каменем серце отут біля КрутІ заповідь божа затоптана в бруд. А заповідь п'ята каже: «Не вбий!»...Хвилиною мовчання вшанували полеглих хлопців, які без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. Запаливши свічки дружньо у спільній молитві просили кращої долі для держави.В молитвах всіх героїв пригадаємЖивим у Бога будем щедрості просить Воскресне дух, я всіх вас закликаюЛюдської пам'яті свічу яскраву запаліть.Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. Нехай подвиг юних українських хлопців буде для нас прикладом, як потрібно любити рідну землю.

ДЕНЬ ЄДНАННЯ

   Важливу роль у вихованні і розвитку свідомості дітей виконує патріотичне виховання. Рішенням шостого Президента України Володимира Олександровича Зеленського було оголошено 16 лютого Днем Єднання.Метою цієі події є посилення об'єднання українського суспільства в умовах зростння гібридних загроз .Знайомство дітей з новою подією і способами її святкування.Наша сила в нашій єдності! 

День пам'яті та примирення, 

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.  

   Від імені педагогічних працівників та учнів Калинівської філії І-ІІ ступенів вітаємо з Днем пам'яті та примирення, Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Висловлюємо нашу глибоку повагу усім героям Українського народу. Низько вклоняємося кожному з фронтовиків, хто на своїх плечах виніс тягар воєнного часу та наближав День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці чудові весняні дні українці знову дають відсіч озброєному агресору. Українські воїни самовіддано відстоюють незалежність та територіальну цілісність країни. 

 Хай мир і злагода панують на нашій землі!

 Вічна пам'ять загиблим, низький уклін живим!


  Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. Наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією. Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна.

 22 жовтня - День визволення села Калини від фашистських загарбників

В Калинівській ЗОШ І-ІІ ступенів відбувся урочистий захід на тему "Тих днів у пам`яті не стерти і сьогодні." , з нагоди річниці визволення села Калини від фашистських загарбників. На свято був запрошений гість капітан поліції та виконуючий обов`язків дільничого села Калини та села Ганичі, учасник АТО Мацола В.Ю.


   Патріотичне виховання - планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до Батьківщини та до представників спільних культури або країни. Таке виховання включатиме розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу. 

Предмети уваги патріотичного виховання:
• Національна ідея
• Національна культура
• Рідна мова
• Історія народу і держави
• Самовизначення, самоідентифікація
• Категорії Батьківщини (мала і велика Батьківщина)
• Лідери та герої народу, нації, держави
• Рідний край, місто, село
• Рідні мати, батько

Бажані результати патріотичного виховання:
• Розуміє і поділяє сутність національної ідеї
• Є носієм національної культури
• Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини
• Любить і відстоює рідну мову, користується нею
• Любить, захищає і відстоює рідну країну / державу / територію
• Любить, захищає і відстоює свої звичаї, традиції
• Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення
• Постійно відчуває гордість за вищенаведене і приналежність до цих категорій

"Забудеш рідний край - тобі твій корінь всохне"

П. Тичина

   Пріоритетним напрямком виховання дітей та молоді в національній системі освіти є патріотичне виховання. Актуальність патріотичного та духовного виховання юного покоління зумовлюється процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.

   Патріотизм сьогодні є нагальною потребою і для людей, і для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить повноцінний гармонійний розвиток як особистості в державі, так і суспільства вцілому.

   Патріотичне та духовне виховання підростаючого покоління забезпечить цілісність народу України, його національне відродження, об'єднання різних етносів і регіонів країни, соціально-економічний і демократичний розвиток України, розбудову та вдосконалення суверенної правової держави, соціално-політичну стабільність у державі та гідне представлення нашої країни у світі.

   Який же патріотизм, які якості і риси повинні мати школярі? Серед характерних ознак патріотизму визначаються розуміння і сприйняття української ідеї; сприяння розбудові державної незалежності; засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам'яті; військово-патріотичне виховання тощо.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

   Методичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів

   Методичні рекомендації щодо громадянської освіти та виховання в навчальних закладах (Додаток до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557)

МАТЕРІАЛИ VІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ПИТАНЬ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ 

«Соціальний розвиток України та патріотичне виховання громадян»

  • Формування національно-патріотичних якостей учнів загальноосвітньої школи

   Якщо звернутися до історії, то можна пригадати, у часи Радянського Союзу національно-патріотичним вихованням молоді на загальнодержавному рівні займалися комсомольська та піонерська організації.

   Фактично такі молодіжні організації були під безпосереднім та потужним контролем і кураторством КПРС та розвивались у руслі загальнодержавної доктрини побудови комунізму готуючи щоразу нових громадян Радянського Союзу.

   Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є та, що в процесі формування особистості, а отже, й підростаючого покоління, найефективніші шляхи пізнання - це від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до міжнаціонального, світового.

   Система виховання постійно відтворює і поглиблює емоційно-естетичний, художньо-творчий, модальний та інтелектуальний компоненти свідомості рідного народу, створює умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування духовного потенціалу - найвищої цінності нації та держави.

   Мета патріотичного виховання- це виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.

   Патріотичне виховання в школах спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Воно здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

   В основу виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.

   Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Ціновим засобом відображання нації є формування в людини національної гідності й гордості за свою Батьківщину, відмова від почуття національної меншовартості, від почуття національної наповноцінності, що формувалися віками.

   Сьогодні Україну, яка проголосила державну незалежність визнали більше ста країн світу, однак ми не стали незалежними.

   Погляньмо правді в вічі. Якщо раніше наші діти мали хоч якісь ідеали, соціальні орієнтири, нехай навіть штучні, надумані, і могли зіставляти з ними власні вчинки, то тепер кіно, телебачення і ринково-вулична література виставляють героями гангстерів, сумнівних закордонних суперменів та повій, що негативно впливає на формування свідомості молодих громадян України.

   Наші діти соромляться бути м'якими, добрими і ввічливими, сприймаючи недоречність і шанобливість щодо інших людей як ознаку недосконалості й відсталості. Натомість вони готові кинути виклик будь-кому, виявити брутальність, зухвалість і нахабство.

   Нам варто пам'ятати крилатий вислів відомого польського письменника Бруно Ясенського, який говорив, що не треба боятися ворогів - у гіршому разі вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому разі вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство.

   Школа це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів. Одночасно він є ініціатором залучення учнів до роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах.

   Мета формування патріотичних почуттів передбачає вироблення і зміцнення в свідомості кожного громадянина гордості за свою Вітчизну, її історію й традиції, готовності захищати її свободу.

   У Калинівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів працює гурток з патріотичного виховання, керівник Дзябко Н.М.. В ньому формуються почуття патріотизму, любові до свого народу, уміння аналізувати зовнішні та внутрішньополітичні умови та уміння самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі. Виховується почуття гордості, глибокої поваги до символів держави, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь.

   Діти відвідують та впорядковують пам'ятники загиблим воїнам-визволителям, що знаходяться на території села. Учні вітають зі святом Перемоги ветеранів Великої Вітчизняної війни, запрошують їх на виховні години. Керівник гуртка приділяє увагу організації та здійсненню різноманітних екскурсій та походів з метою ознайомлення з пам'ятними та історичними місцями рідного краю.

   У школі оформлено куточок державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України - Гербом, Гімном, Прапором. Такі ж куточки є в кожному класі. Учителі школи постійно виховують в учнів повагу до державних символів, розвивають в них свідомість справжніх громадян і патріотів своєї країни.

   Уже стало традицією розпочинати робочі дні та загальношкільні свята державним Гімном України.

   В рамках національно-патріотичного виховання в школі проводяться виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо.

   Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, "Козацькі забави", День виведення радянських військ із Афганістану, День Перемоги.

   Учні початкової школи знайомляться з державними символами України, її культурною спадщиною. Учителі намагаються прищепити їм любов до своєї нації, відчути себе її часткою. Проводиться цикл таких виховних заходів: "Із знання свого родоводу", "Моя сім'я", "Що в імені твоїм", "Ми всі українці - єдина сім'я". Улюбленою формою роботи для цього віку є тематичні екскурсії "Знайомство з селом", екскурсії до краєзнавчого музею.

   У підлітковому віці настає період значних зрушень у розвитку самосвідомості особистості. Учні чітко усвідомлюють себе частиною своєї сім'ї. Вони намагаються бути гідними своєї родини. Цьому сприяють такі заходи; "Шануй батька і матір", "Пісні рідного краю". Слід використовувати і спрямовувати інтереси учнів в такому напрямку, як проведення рольових ігор, екскурсій, конкурсів, читацьких конференцій...

   Учням старшого віку притаманне громадсько-державне усвідомлення. Вони переживають процес кристалізації і шліфування громадянськості, почуття господаря держави, патріота і оцінюють їх через призму інтересів держави. У виховній роботі із старшокласниками використовуються такі форми роботи: круглі столи, години спілкування, диспути, КВК, конференції, вікторини, конкурси, випуск бюлетенів, газет, проведення фестивалів, турнірів. Вони приймають участь у пошуковій роботі: записують спогади про минуле, вивчають історичні місця, знайомитися з подіями пов'язаними з бойовими діями у роки Великої Вітчизняної війни, збирають цікавий пошуковий матеріал про героїв війни.

    Саме у таких напрямках колектив Калинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів постійно в пошуку активних форм навчально-виховних занять. Педагогічну позицію нашого колективу характеризують повага до кожної дитини як до особистості, віра в здатність учнів працювати серйозно, захоплено, творчо. Саме ця позиція визначає вибір методів, засобів, прийомів і форм навчання та виховання, що передбачають самостійність в здобутті знань, посильну дослідницьку діяльність, обґрунтування і доведення своїх поглядів.

   Навчальний матеріал викладається так, щоб учні не тільки знали й розуміли те суспільство, в якому ми живемо й працюємо, але і вносили свою маленьку часточку в подальше його удосконалення і розвиток, постійно прагнули до покращення навколишньої дійсності.

   Завдання школи та обов'язок педагогів - виростити дітей справжніми громадянами та патріотами з почуттям особистої відповідальності.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

- Наказ МОН України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ від 21.10.2013 № 1453/716/997 "Про Програму патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів Естафети Перемоги на 2013-2015 роки"

- Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, МОН України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 №754/981/538/49 "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді"

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 N 199-р "Про заходи з увічнення пам'яті про події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та її учасників на 2011-2015 роки"

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. №1718-р. "Деякі питання військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів"


"Срібна земля" до 80-річчя створення Карпатської України


    "Срібна земля" до 80-річчя створення Карпатської України у Калинівській ЗОШ І-ІІ ст. проведений захід для учнів 7-9 класів з переглядом документального фільму. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх загиблих січовиків, які загинули за Карпатську Україну. Як відомо, 15 березня 1939 року парламент Карпатської України - Сойм проголосив незалежність української національної держави - Карпатської України на частині етнографічної території - ухвалив її конституцію та обрав президентом Августина Волошина. Для захисту Карпатської України потрібна була військова організація. Власних воєнізованих формувань уряд не мав, тому негайно було вирішено створити військову Карпатську Січ.

   Для здійснення управління організацією було створено головну команду, яку очолив Дмитро Климпуш, як комендант Січі. Начальником штабу було призначено полковника Михайла Колодзінського. Члени Карпатської Січі організували відповідні осередки в округах, селах. Потрібно відзначити, що кадровий потенціал Січі формувався не лише із закарпатців, а й із добровольців з інших українських земель: галичан, волинян.

   В ніч з 14 на 15 березня 1939 року угорцi вторгнулись на територію Карпатської України озброєні за всіма вимогами тодішнього часу. Відбувся бій карпатських січовиків з регулярними частинами мадярської армії на Красному полі поблизу Хуста. Але сили були нерівні. Слабоозброєні та малочисельні загони січовиків не змогли зупинити добре озброєну мадярську армію. Однак вони проявили героїзм у боротьбі з окупантами. В нерівному бою загинули Василь Магдинець, Дмитро Гаджега. Їх поховали вночі на цвинтарі в с. Королево. Литвицький Микола - інженер, колишній учитель, замордований мадярськими вояками в Бичкові 23-го березня 1939 р. Після окупації мадярські окупанти на всій території Карпатської України піддавали страшним, жорстоким катуванням її захисників - січовиків. Для того, щоб вивідати про січовиків, приходили до сільського бирова, але здебільшого йшли до священників. Тільки їм вірили. Але вони стверджували, що ніяких січовиків немає і не було. Пам'ятаймо ці трагічні події історії нашої "Срібної Землі".

22 жовтня День визволення села Калини від німецько-фашистських загарбників


Учні Калинівської ЗОШ І-ІІ ступенів та вчителі уславили воїнів-переможців, вшанували пам'ять полеглих за визволення нашого села та української землі співвітчизників, односельців, які загинули на окупованій території, в  концтаборах, на фашистській каторзі.

День Гідності та Свободи


Дата початку: 21.11

Дата завершення: 21.11

Час початку: 12:30

Час завершення:13:30

Місце проведення заходу: актовий зал школи

Опис:

  День Гі́дності та Свобо́ди - свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День гідності та свободи.

8 травня - День пам`яті та примирення

День пам`яті та примирення 08.05.2019р.  08
День пам`яті та примирення 08.05.2019р. 08

   День па́м'яті та прими́рення - (па́м'яті жертв другої світової війни, та примирення між країнами-учасниками другої світової війни) пам'ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».

Історія

   8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням Президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний іще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США було проведено велелюдні святкування.

   Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам'яті жертв цієї війни Дні пам'яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня.

   2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні - 8 й 9 травня.[3]Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня - разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня[4].

   «День пам'яті та примирення» встановлений Указом Президента Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року:

   « ...з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам'яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів - переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України...установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня... »

   Офіційне свято перемоги над нацизмом відзначається у Європі 8 травня. Окрім того, з 2005 року 8 травня проголошено Генасамблеєю ООН Днем пам'яті та примирення, присвяченим жертвам Другої світової війни.

Легенда про село Калини

Вшанування пам`яті  дівчини, яку вбили і на її могилі посадили кущ калини та встановили хрест наші односельчани, священник о. Іван Довбнич, служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння Менжул М. ; голова сільської ради В.І. Метелешко.
Вшанування пам`яті дівчини, яку вбили і на її могилі посадили кущ калини та встановили хрест наші односельчани, священник о. Іван Довбнич, служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння Менжул М. ; голова сільської ради В.І. Метелешко.
Педагог-організатор Бердар О.В. , вчитель історії Дзябко Н.М. та учні нашої школи.
Педагог-організатор Бердар О.В. , вчитель історії Дзябко Н.М. та учні нашої школи.

   За місцевою легендою назва села пішла від імені дівчини Калини. Опришки на чолі з ватагом Іваном Жуганаром побачили молоду та вродливу дівчину в селі і викрали її. Калина настільки привабила своєю вродою воїнів, що кожен хотів одружитися з нею. Проте ватажок Іван вирішив, що для загону буде краще, якщо дівчина не дістанеться нікому. Внутрішні чвари йому були ні до чого. Тому дівчину вбили і на її могилі посадили кущ калини. 

23 ЛИСТОПАДА УКРАЇНА ВШАНУЄ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ


23 ЛИСТОПАДА УКРАЇНА ВШАНУЄ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ
Голодомор - помста за свободу. Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917-1921 років.
23 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам'ять убитих Голодомором 1932-33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.
З метою вшанувати світлу пам'ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, виховувати в учнів особистісні риси громадянина України, патріотизм, дотримання традицій вшанування померлих і загиблих у нашій школі також було проведено заходи до вшанування пам`яті жертв Голодомору.


Національні пам'ятні заходи до роковин геноциду пройдуть під гаслом "Голодомор - помста за свободу, помста за революцію".

Проведення тематичного « круглого столу» на тему «Пам`ять про героїв Крут живе в народі»

   Під керівництвом вчителя історії Куцин Г.В. члени гуртка «Юних істориків» в актовому залі школи провели загальношкільний «круглий стіл» для учнів 5-9 класів, присвячені подій під Крутами. У вступі вчитель наголосив, що зусиллями українських сучасних істориків з`ясована ще одна «біла пляма», довкола якої довго тривали дискусії. Поширеними були дві версії. Перша - крутяни, що полягли під час боїв 29 січня 1918 року, є жертви, безневинно принесені невідомо для чого. Згідно з другою версією, усі загиблі під Крутами - герої, свідомі воїни і приклад для сучасного наслідування. Гуртківці школи у своїх виступах спробували, спираючись на різноманітну інформацію, відповісти на питання «крутяни-жертви чи герої!». Проаналізувавши поетичні присвяти, мемуари й критичні, політичні, історичні публічні оцінки, учні підкреслювали, що 27 січня 1918 року з Києва на зустріч більшовицьким військам Муравйова, що наступали на Україну, вирушив добровольчий Студенський Курінь у складі студентів Університету св.Володимира та гімназистів київських гімназій кількостю 300 чоловік. Ще стільки було бійців старшого віку різних національностей. Разом проти 600 бійців наступав 6-ти тисячний загін радянських військ при підтримці артилерії з бронепоїздів. У захисників Крут було 35 кулеметів, рушниці і одна гармата, але досвіду ведення бою майже не було. Керував куренем студент Омельченко. У ході нерівного 5-ти годинного бою з переважаючими силами противника, більшість захисників загинула, а 35 бійців потрапили в полон. 27 з них розстріляли тут же під Крутами, окремих, за свідченням очевидців, добивали штиками і ножами. Учень 7-го класу гімназії Пипський перед стратою заспівав гімн « Ще не вмерла Україна», його підхо-пили інші. Втрати більшовиків під Крутами сягали 2 тисячі. Останки знайдених на полібою героїв Крут кияни перепоховали 19 березня 1918 року на схилі Аскальдової  могили у Києві. 29 січня 1991 року загін міліції особливого призначення не дозволив позначити місце загибелі юнаків пам`ятним знаком. І лише в 2006 році на станції Крути встановлено меморіал, присвячений пам`яті загиблим патріотам.

  Підсумовуючи виступи учнів, директор школи Ярошик Н.П. наголосила, що ми почули про великий подвиг молодих людей, якими керувала світла ідея незалежності Української держави. Герої Крут мають стати прикладом для нашої сучасної молоді, якій доведеться будувати нашу країну. Схилімо свої голови в глибокій пошані перед світлою пам`яттю героїв Крут!

Підготував вчитель історії                                                                               Куцин Г.В.

Заступник директора школи з навчально-виховної роботи                Михалчич В.І                    

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

Традиції нашого народу - справжній скарб, який потрібно оберігати та дбайливо передавати із покоління в покоління.

Серед прадавніх осінніх християнських свят є свято Покрови (14 жовтня). Пресвята Богородиця вважалася покровителькою як усієї України, так і козацтва зокрема. Починаючи з 2015 року, 14 жовтня це також і День захисника України.

Так, у Калинівській ЗОШ І-ІІ ступенів цьогоріч 13 жовтня під час проведення загальношкільного заходу: «Не хвались, ідучи в бій, а хвались ідучи з бою» зібралися учні, вчителі, щоб прославити День Українського козацтва. Під час заходу учні почули повчальну інформацію з історії козацтва, стали учасниками козацьких забав. Цей День пройшов під гаслом: «Відповідь нескореного народу». Також протягом тижня у школі проводились години спілкування по класах: «Слава козацька не вмре, не поляже», «Козацька слава України», «Ми роду козацького діти», був оформлений інформаційний стенд «Відповідь нескореного народу» та тематична виставка «Народ мій є! Народ мій завжди буде!».

Педагог-організатори Марційчук М.Ю. і Цьока В. Ю. провели урочисту лінійку під назвою «Українські захисники», на якій звучали слова-привітання всім захисникам України, школярі мали змогу переглянути відеоролик присвячений цьому дню, учні гуртом заспівали гімн і побажали один одному спокою та чистого мирного неба над головою.

Бібліотекар Крегул Г. М. влаштувала виставку художньої літератури, яка підтримувала загальний настрій у школі: «Я - громадянин України», «За єдину Україну», «Гетьмани України», педагог-організатор Цьока В. Ю. організувала виставку малюнків, листів учнів школи на тему «Ми - за мир».

Учні 5-9 класів приєдналися до акції «Підтримай солдата» та намалювали малюнки, плакати, написали листи, виготовили обереги і ін.

Учням 1 класу запам'яталися враження від виховного заходу «Україна в моєму серці», який підготувала класний керівник Куцин О. В..

Класні керівники 2-4 класів провели годину спілкування під назвою «Віртуальна подорож Україною».

Вчитель історії Куцин Г. В. зібрала учнів 6-8 класів на перегляд фільмів «Два дні в Іловайську», «Ми - патріоти України».

Класний керівник 8 класу Куцин Г. В. підготувала круглий стіл з питань історії українського козацтва.

Крегул Г. М., вчитель фізкультури, провела козацькі змагання, які сподобалися хлопцям - майбутнім захисникам.

Вчитель історії провела урок-бесіду з історії України у 8 класі «Воїни АТО - зразок самовідданості та героїзму».

Також вчителі школи запросили героїв АТО - односельчан Леспух В. М., який поділився враженнями від перебування на службі. Школярі задавали різні запитання, звучали слова подяки.

Проведення таких заходів допомагає дітям краще пізнати історію своєї країни, адже нашим сучасникам потрібно дбати про культурне і духовне відродження народу, потрібно навчитися пишатися тим, що ми - українці.

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

День Соборності - свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулася в 1919 році.
Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків. Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб.
Вчитель історії Куцин Галина Василівна провела з учнями усний журнал " Українська мрія - Єдність , свобода і незалежність".


Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати