Відкритий урок

з літературного читання вчителя початкових класів Куцин Оксани Василівни у 4 класі на тему " Осінь щедра, осінь золотава..."            

(позакласне читання). 13.11.2018р.

     У Калинівській ЗОШ І-ІІ ступенів відбувся відкритий урок з фізичної культури у 9 класі вчителя Крегул Ганни Миколаївни 21.11.2017року. Навчальний матеріал кожної частини уроку відповідав поставленим завданням та змісту програми, віковим можливостям учнів і знаходився у взаємозв'язку з іншими частинами уроку.

   Дозування навантажень, розподіл часу по частинам уроку були раціональними і методично обґрунтованими.

   Місце заняття підготовлене вчасно і відповідало техніці безпеки.

   Інвентар та обладнання: Свисток, волейбольна сітка, м'ячі.

   Зміст, організація і методика проведення уроку .

   Шикування учнів відбулося згідно розкладу дзвінків. Під час шикування учні продемонстрували добру організованість і дисциплінованість. Завдання уроку доведенні до учнів в доступній формі чітко і виразно. Навчальний матеріал підготовчої частини був підібраний правильно і методично правильно, сприяє підготовці організму до роботи в основній частині.

  Зміст основної частини уроку відповідав завданням уроку. Урок проходив на високому емоційному рівні. Зміст заключної частини уроку відповідав всім вимогам та запланованим завданням.

  Зовнішній вигляд Крегул Г.М. характеризується охайністю, відповідав вимогам вчителя фізичного виховання. В собі впевнена, бадьора, показує учням своїм виглядом приклад. Термінологією володіє добре. Команди звучать чітко і виразно. При поясненні або показі вправ завжди обирає правильне місце розташування, а також вміє розташувати учнів для подальшої роботи. Вміє застосовувати диференційований підхід, розуміючи, що одним учням матеріал дається легше, а іншим не вдається виконувати правильно деякі вправи.

   Взагалі враження від уроку позитивне. Урок характеризується високою емоційністю, зацікавленістю учнів. Всі завдання уроку розв'язані у достатній мірі.    

Деякі роздуми про відкритий урок.

  Пригадую слова О.Сухомлинського: «Учитель готується до свого найкращого уроку все життя». Але це не означає, що в нього не було зразкових уроків. Часто виходиш із навчального кабінету і думаєш: «Хотілося б, аби все щойно прожите з групою побачили інші - колеги, учні, адміністрація». А це і є великою місією відкритого уроку.

Що таке відкритий урок.

Відкритий урок на відміну від звичайних - спеціально підготовлена форма організації методичної роботи, в той же час на таких уроках протікає реальний навчальний процес. На відкритому уроці педагог демонструє колегам свій позитивний або інноваційний досвід, реалізацію методичної ідеї, застосування методичного прийому чи методу навчання. У цьому сенсі відкритий урок - це засіб поширення інноваційного досвіду.

Відкриті уроки відносяться до колективних форм методичної роботи. Вони допомагають спільно визначити та на конкретних прикладах показати, які методи, прийоми й педагогічні засоби доцільно використати при вивченні найбільш складних тем програми, як краще та ефективніше використати на уроках технічні засоби навчання, як організувати та провести лабораторно-практичні роботи, як при мінімальних затратах навчального часу досягти ефективного засвоєння учнями нового навчального матеріалу, як вчити учнів думати, робити висновки тощо.

Відкритий урок повинен мати методичну мету.

Відкрите заняття є демонстрацією досвіду роботи педагога над особистою методичною темою або проблемою, тому наявність поставленої методичної мети заняття відповідно методичній темі, що опрацьовується, є обов'язковою. Відкритий урок показує рішення методичної проблеми, над якою працює педагог. Таким чином, методична мета стає домінантою уроку, його методичним стрижнем.

Відкритий урок повинен мати новизну. Новизна може відноситися до змісту навчального матеріалу, методики його вивчення, до структури уроку.

Відкриті уроки повинні бути обов'язково цікавими, повчальними для запрошених викладачів (майстрів виробничого навчання). Педагоги повинні на уроках познайомитися з більш сучасними та прогресивними прийомами та методами навчання й виховання, звернути увагу на недоліки та прогалини в своїй роботі, стимулювати на власний творчий пошук .

Сценарно розписати відкритий урок неможливо, але спробуємо визначити деякі принципи його побудови.

1. Презентуй свій досвід.

Одна з найпоширеніших помилок відкритого уроку - його колективна підготовка. Нерідко кількість ідей та осяянь, вкладених груповим розумом в урок, не переходить у якість, а призводить до прямо зворотних наслідків: «перегодований» педагог просто не у змозі переварити та засвоїти безліч суперечливих пропозицій. Секрет парадокса простий - особистість педагога є системоутворюючий компонент уроку, і далекі йому елементи не допомагають, а заважають йому реалізуватись. Не все, що вдається для колеги «спрацює» на його уроці.

Звичайно, заперечувати чужий досвід, живий або друкований, неправильно. Головне установити межу вторгнення у сценарій відкритого заняття. Найбільш мудро, на мій погляд, допустити спільно мислячих тільки на ранньому етапі генерування ідей майбутнього уроку і не боятись відмовитись від них на будь-якому етапі реалізації [2].

2. Не перевантажуй урок.

Іноді ініціатором змістовного та методичного перевантаження уроку може бути й сам винуватець свята. Велика спокуса у 40-45 хвилин вкласти весь багаж свого педагогічного досвіду. Подібні уроки проходять на надзвуковій швидкості й викликають в учнів повне отупіння від запаморочливих віражів.

Для відкритого уроку небезпечним стає калейдоскоп невідповідних методів і прийомів. Особливо «погибельні» музичні паузи, що часто зустрічаються на відкритих уроках. Трапляється, що театралізовані дійства роблять уроки ефектними, але далеко не ефективними. Не завжди коментуються відеоролики. Слайд-шоу створюється безграмотно - перенасичується анімацією, яскравим фоном, безліччю заставок. Неписані закони відкритих уроків наполегливо підказують - ніколи не діставати «рояля з кущів» .

3. Урок має вчити думати.

Парадоксальною відмінністю відкритого уроку від рядового є велика кількість обмежень. Змістом звичайного уроку може бути і пошук знань, і відпрацьовування вмінь, і закріплення навичок, і навіть діагностичний зріз. Відкритий урок довічно приречений частіше за все до одного - організації миследіяльності учнів! «Для того, щоб вивчення було найбільш ефективним, учень повинен самостійно відкрити настільки велику частину виучуваного матеріалу, наскільки це за цих обставин можливо » . Д.Пойа .

При підготовці до відкритого заняття педагог повинен використовувати найсучаснішу інформацію, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень.

За попередні роки змінилося багато педагогічних цінностей. З'явилися не тільки нові завдання, а й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок, а відкритий тим більше, розглядають не тільки як діяльність педагога, а й діяльність учня. При іншому змісті він просто непоказовий, нецікавий і нерезультативний.

4. Досягайте інтелектуального інсайду.

Як будь-яке публічне дійство, відкритий урок підкоряється законам драматургії. Правда, інтрига уроку специфічна - кульмінацією стає момент учнівського осяяння (інтелектуальний інсайд). Несподіваний підхід до розкриття матеріалу викликає подив, радість пізнання в нових зв'язках і відношеннях, очікування відкриття невідомого .

Умовно замкнений цикл інсайду можна представити у вигляді схеми:

Більшість дидактів і психологів погоджуються, що найбільш ефективним методом досягнення інсайда є здивування. Пам'ятаєте Наполеона: «Здивувати - значить перемогти»?

Наприклад, якщо на початку уроку після формулювання теми задати учням питання: «Що ви чекаєте від сьогоднішнього уроку», а відповіді найсміливіших записати на дошці, для того щоб вони були перед очима впродовж усього уроку, можна з повною впевненістю сказати, що ви емоційно простимулювали майже всіх. В ході уроку багато хто буде звіряти «очікування» з дійсністю. В кінці уроку можна запропонувати бажаючому проаналізувати «очікування», свої або чужі, чи виправдались вони, якщо ні, то чому, чи не виявилась дійсність кращою, ніж «очікування»? Необхідною умовою створення емоційних ситуацій в ході уроку є яскрава, образна мова викладача, його готовність позитивно мислити, яка передається учням, тому що у процесі навчання є два рівноцінних і взаємопов'язаних учасника: учень і викладач.

Досягнути інсайду можливо також змінюючи логіку викладу нового матеріалу, розриваючи причинно-наслідкові зв'язки, подаючи інформацію як дивну і алогічну.

5. Не допускайте «репетиції» відкритого уроку.

Неприпустима «репетиція» відкритого уроку з однією і тією ж групою. Ця вимога порушується часто: педагоги попередньо готують учнів до уроку, «програють» його, називаючи все це підготовкою відкритого уроку.

Не готуйте урок як відпрацьовану виставу: учні повинні бути здивовані його новизною і оригінальністю. Спробуйте знайти майбутні помилки під час пробного уроку, наприклад, в якійсь паралельній групі. До того ж можна зняти такий урок на відео, потім переглянути і, при потребі, відкоригувати його, внести певні зміни. Крім того, відеозйомку можна показати колегам і попросити їх висловити свою думку із приводу слабких і сильних місць у проведенні відкритого уроку.

Відзначимо, що тут мова йде не про уроки, до яких учні повинні підготувати повідомлення, доповіді, творчі роботи тощо .

6. Не помиляється той, хто нічого не робить.

У будь-якого педагога трапляються провальні уроки. Ані для нього, який проведе ще тисячі годин, ані для учнів, які відвідають ще сотні занять, це не трагедія. Відкритий урок такої можливості не дає.

Перефразовуючи тиражовану цитату, можна сказати, що відкритий урок дати його треба так, щоб не було соромно... І все-таки людині притаманно помилятись, а потенційно безпомилковий лише примітивний урок, і тому педагог, котрий зважився вийти на публіку, зіштовхується з проблемою.

Тут можна підказати кілька порад. По-перше, не треба боятись, тому що страх помилки перекручує простір уроку більше, ніж сама помилка.

По-друге, можливі варіанти виходу із проблеми, потрібно тільки проявити креативність.

По-третє, помилка або зриви можуть бути «розіграні» на користь і уроку, і педагогу. Одним із важливих критеріїв при оцінці викладача (майстра в/н) є гнучкість їх реакції. Нерідко оцінити цю якість може тільки за умов незапрограмованого ходу уроку. Якщо педагог продемонстрував уміння вловити помилку, перебудувати дидактику уроку та переломити невдалий хід заняття, він дійсний професіонал .

7. Урок закінчений...

Що винесуть учні з уроку, велика загадка. Секрет у післядії. Справжній урок ніколи не закінчується із дзвінком, а лише починає свої процеси всередині свідомості кожного його учасника. Запущена механіка мислення продовжує усвідомлювати відкриття уроку, сортує важливе й неважливе, дає сигнал на роботу пам'яті та забування. Тому найчастіше спроби підбиття підсумків або висновки, що ініціюються педагогом, виглядають формально й неефективно. Маючи за плечима десятки років викладання та під сотню проведених відкритих уроків, на запитання, чим має закінчуватись урок, я можу відповісти тільки жартом - перервою. Прикладами невдалих закінчень можу поділитися. Це провальні фінали трьох типів.

Тип перший. Педагог в останню хвилину намагається висловити все, що не встиг за урок. Це інстинктивна реакція незадоволеного незавершеністю уроку викладача чи майстра в/н. І результативність подібної швидкомовності близька до нуля.

Тип другий. Педагог розповідає учням, що вони повинні були зрозуміти та винести з уроку. Подібний інструктаж найчастіше досягає зворотного ефекту.

Тип третій. Роздає анкети із запитаннями про оцінку ходу уроку. Подібна діагностика у процесі поточної роботи вчителя має сенс, але після відкритого уроку на 99 відсотків формальна .

8. Кому потрібен відкритий урок.

Для всіх починаючих й недостатньо досвідчених викладачів і майстрів виробничого навчання, відвідування відкритих уроків кращих педагогів - є справжньою школою педагогічної майстерності. На цих уроках вони одержують конкретне уявлення про те, які основні педагогічні принципи, методи практично використовуються в педагогічній діяльності досвідчених, творчих викладачів і майстрів виробничого навчання, спостерігають за процесом спілкування їх з учнями.

Безсумнівну користь приносять відкриті уроки не тільки тим хто їх відвідує, але й тим, хто їх проводить. У процесі підготовки до відкритих уроків навіть найбільш досвідчений викладач (майстер виробничого навчання) ще раз критично розглядає свою систему роботи, особливо старанно аналізує методи, що застосовує, прийоми, засоби навчання й виховання учнів. Така ретельна підготовка та обмін думками про урок не тільки надає впевненості викладачу або майстру виробничого навчання в правильності його пошуків, ефективності застосування методів, прийомів, засобів, але й нерідко допомагає педагогічну знахідку спрямувати в правильне русло навчально-виховного процесу. З іншої сторони, конкретні поради запрошених на урок допомагають навіть найбільш досвідченим педагогам позбутися деяких недоліків, яких вони не бачать на своїх уроках.

9. А судді хто?

Присутність адміністрації навчального закладу обов'язкова. Проведення відкритого уроку вимагає від педагога значного психологічного навантаження. Тому, дуже важливий педагогічний такт присутніх. Не допускається у процесі уроку втручатись в його хід, обмінюватись думками, перешіптуватись, входити та виходити з кабінету, майстерні тощо. Кожен запрошений робить запис по ходу уроку (аналіз), що використовує при його обговоренні. Дуже добре було б записувати такі уроки на відеокамеру та поступово створювати в методичному кабінеті навчального закладу відповідну відеотеку. Це сприяло б більш широкому розповсюдженню кращого педагогічного досвіду. Аналіз відкритого уроку проводиться в той же день. Головна його мета - навчити викладачів (майстрів виробничого навчання) бачити окремі методичні прийоми, розкрити ефект, що вони дають, показати значення цих прийомів у процесі навчання на конкретному відкритому уроці. Методист слідкує за тим, щоб аналіз був проведений на основі раніше визначеної методичної мети та не відводив обговорення в сторону від методичної мети уроку. Перше слово надається викладачу (майстру виробничого навчання), який проводив урок. Цей виступ (самоаналіз) не просто формальність. Дуже важливо, щоб особисто педагог, який проводив урок, чітко розкрив мету, показав, де і як реалізував її на уроці, чого досяг тим чи іншим методичним прийомом, а якщо не досяг, то самокритично пояснив. Продуманий виступ самого педагога, який проводив урок, приносить користь не тільки колегам, але і йому самому, так як він привчає його критично оцінити свою роботу, результати даного уроку, прививає навички самоконтролю та самоаналізу. Потім висловлюють свої думки спеціалісти даного предмету та запрошені на урок, виходячи з методичної мети, хоча й всі інші елементи уроку підлягають аналізу. Аналіз уроку - процес творчий, він охоплює всі його сторони. Методист, завершуючи аналіз уроку, рекомендує окремим викладачам (майстрам виробничого навчання) використовувати елементи досвіду в своїй роботі. Досвід кращих викладачів (майстрів виробничого навчання) - це невичерпне джерело, яке живить педагогіку, тому збираючи це дорогоцінне зерно, активно його вивчайте, узагальнюйте та поширюйте.

Однак головну післядію уроку випробовує сам педагог. Годинами, днями, місяцями доводиться аналізувати всі вдачі й невдачі відкритого уроку. Важко уявити більш гострий за силою переживання та більш суворий суд, ніж самоаналіз своїх публічних дій. І все-таки знову педагоги щорічно з ризиком для іміджу, сердечного спокою та здоров'я заходять в кабінет, щоб провести відкритий урок чи позаурочний захід.

Нехай заслужено пишаються своїми великими відкриттями вчені, нехай гордяться своїми патентами винахідники, нехай не без підстав уважають свою місію особливо вагомою медики, священники, державні діячі, але коли до класу заходить педагог і розпочинається священне дійство, ім'я якому урок, кермо планети і доля людства, його майбутнє саме в руках учителя.